Морські торгові порти України отримали за підсумками січня-травня 2009 року чистий прибуток у розмірі 873 млн. грн. Це в 3,5 рази більше, ніж за підсумками аналогічного періоду минулого року. Тоді чистий прибуток у них не перевищив 251 млн. грн.

Як відзначають у Міністерстві транспорту та зв'язку, такі вдалі для кризового часу результати пов'язані зі збільшенням портами тарифів на вантажоперевезення. "Джерелом значного прибутку було підвищення тарифів портами на вантажно-розвантажувальні роботи на 44%, збільшення портових зборів, а також зборів і плат з судновласників на 58%", - пояснюють у відомстві. Крім того, зростанню прибутковості портів сприяла девальвація гривні, адже практично всі взаєморозрахунки проводяться в іноземній валюті.

Самим прибутковим за підсумками роботи в січні-травні 2009 року став порт "Південний" - 283 млн. грн.

У порту свої успіхи пояснюють залученням нових вантажів, зокрема, руди і збільшення транзитного товаропотоку. При цьому в "Південному" значно впали обсяги перевалки вантажів хімічної промисловості. "Номенклатури вантажів, що переробляються на спеціалізованих причалах, замінити неможливо, тому так чи інакше падіння перевалки конкретних вантажів відіб'ється на загальнорічного показники вантажообігу", - говорить начальник порту "Южний" Юрій Крук.

За рахунок транзитних вантажів також поліпшили свої показники Миколаївський та Одеський морські порти.

Про те, що збільшення прибутку портів є наслідком підвищення тарифів, свідчить і той факт, що вантажообіг в портах падає. Так, за підсумками перших п'яти місяців 2009 року вантажопереробки в українських морських портах становила 44,1 млн. тонн проти 55,8 млн. тонн у січні-травні 2008 року.

"У нас обсяги перевалки впали на 50%. Втратили, в основному, продукцію гірничо-металургійного комплексу, яка становила до 60% всього обсягу грузоперевалки в 2008 році. Крім цього, впали обсяги перевалки хімічної продукції, зате більш ніж у 10 разів зросла перевалка зерна, в основному з Румунії ", - говорить перший заступник начальника порту" Рені "Анатолій Махов. Для того, щоб мінімізувати негативні наслідки кризи, порт "Рені" перейшов на 4-денний робочий тиждень.

Основні клієнти портів - компанії гірничо-металургійного комплексу - скорочення перевалки своїх вантажів пов'язують як з кризою, так і з непродуманої тарифної політикою держави. "Замість того, щоб допомогти галузі, нам піднімають транспортні тарифи. На сьогодні вартість послуг як" Укрзалізниці ", так і морських торгових портів значно зросла. Зокрема сильно збільшилися портові збори", - говорить глава прес-служби Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча Сергій Магера. За його словами, саме у зв'язку з подорожчанням вартості транспортних послуг українські метали втрачають конкурентоспроможність у світі, в результаті чого їх експорт з початку року знизився на 26%.

Згодні з металургами і в портах. "Ми пропонуємо повернутися до колишньої практики наскрізних тарифів під конкретний вантажопотік, і це стосується в першу чергу транзитних вантажів. Приміром, обсяг транзиту руди через українські порти зовсім недавно складав 650-700 тис. тонн на місяць, на червень було заявлено 140 тис. тонн, і вся руда йшла через наш порт. Але буквально минулого тижня компанія-експортер зняла навіть ці обсяги. Причини? зросла ціна транспортування ", - констатував Крук.]]> Тема использования сельскохозяйственных земель не теряет своей актуальности. Хотя в условиях кризиса приобретает акценты несколько смещаются. Именно с этого мы начали разговор с известным специалистом по земельному праву адвокатом Виктором Кобылянским.

Корр.: Виктор Ананьевич, как изменились приоритеты в отношении сельскохозяйственных земель в связи с кризисом?
Виктор Кобылянский: Прежде всего, резко упала спекулятивная составляющая рынка сельскохозяй-ственных земель. Если раньше большинство сделок с земельными паями и сельхозучастками имели целью последующее изменение целевого назначения земли и ее перепродажу (сразу или после застройки), то сейчас основной интерес к этим землям прямо связан с их использованием именно в аграрном рынке.

Корр.: О каком рынке Вы говорите? Ведь мораторий на отчуждение сельскохозяйственных земель до сих пор не отменен…
В.К.: Да это так. Но варианты обхода моратория остаются. Но здесь ситуация тоже изменилась. Во-первых, многие использовавшиеся ранее схемы покупки сельхозземли сейчас разваливаются на глазах – прокуратура возбуждает уголовные дела по сомнительным сделкам, обращается в суды с исками о признании недействительными ряда договоров. Во-вторых, некоторые специалисты (и среди них масса нотариусов) полагают, что после принятого в феврале этого года антикризисного закона (Закон №922-VI) мораторий распространился на все сельскохозяйственные земли, в том числе и земли личных крестьянских хозяйств (непаевое ОСГ) и садоводства. Это усложнило заключение соответствующих сделок с землей.

Корр.: И тем не менее, приобрести сельскохозяйственный участок возможно?
В.К.: Да. Причем сделать это можно абсолютно легально. Подробно эту тему мы будем рассматривать 28 августа на семинаре «Сельское хозяйство: правовые и налоговые аспекты деятельности».

Корр.: Как известно, в условиях кризиса цены на землю резко упали. Сократилось и количество сделок с землей. Сельскохозяйственных угодий это тоже коснулось? Кто сейчас заинтересован продавать и покупать?
В.К.: Конечно, кризис ударил и по этому рынку. Поэтому больше всего заинтересованы в продаже сейчас спекулянты, которые приобретали участки, не собираясь их использовать самостоятельно. Но если такие участки не прошли процедуру изменения целевого назначения (остаются ОСГ) сбыть их достаточно сложно. А вот интерес к «товарным» землям вырос. Заинтересованность проявляют предприятия, нуждающиеся в сельхозсырье, иностранные инвесторы (обычно действующие через созданные в Украине агрохолдинги). Правда в отношении участков для ведения товарного сельскохозяйственного производства мораторий чрезвычайно строг. Поэтому в основном используются варианты с арендой и покупкой корпоративных прав.

Корр.: Семинар, о котором Вы упомянули, посвящен сельскому хозяйству. Но, судя с Ваших выска-зываний, большое внимание на нем будет уделено земельным вопросам. Почему?
В.К.: Земля – это фундамент сельского хозяйства. Заберите у сельхозпроизводителя землю, и на всем агробизнесе можно поставить крест. А забрать землю очень часто можно: из-за неправильного оформления правоустанавливающих документов, нарушениях закона при заключении сделок с землей, несоблюдения норм земельного законодательства при использовании земли. Наконец, недавно приняли закон об отчуждении земельных участков для общественных нужд и общественной необходимости. Сельхозземель он тоже касается. Поэтому аграрию, будь-то крестьянин-единоличник, фермер, или крупный агрохолдинг) нужно разбираться в земельном законодательстве.]]> У червні, останньому місяці 2008/09 МР, експорт зерна з України склав 1,6 млн. тонн, досягши річного показника в 24,7 млн. тонн.

Як повідомили в УАК, в тому числі в червні експортовано 770 тис. тонн пшениці, 520 тис. тонн кукурудзи і 300 тис. тонн ячменю.

Таким чином, сумарний експорт українських зернових врожаю 2008 р. склав майже 25 млн. тонн. За фактом перевищені всілякі прогнози різних аналітиків, т.к. експортовано пшениці 12,7 млн. тонн, ячменю - 6,3 млн. тонн, кукурудзи - 5,5 млн. тонн, повідомляє генеральний директор УАК Сергій Стоянов.

Крім того, за станом на 1 липня експортовано понад 3,6 млн. тонн олійних культур, у т.ч. ріпаку - 2,6 млн. тонн, сої - 0,2 млн. тонн, соняшнику - понад 800 тис. тонн.

Основна частина головної української олійної культури - соняшнику - врожаю 2008 р. була перероблена і продовжує переробляється в Україні. На 1 липня виробництво соняшникової олії склало 2,15 млн. тонн, з яких експортовано 1,7 млн. тонн.

Сезон маслодобичі триває: за оперативними даними, на олієекстракційних заводах і у товаровиробників є в наявності близько 1 млн. тонн насіння соняшнику.

Таким чином, Україна впевнено вривається до першої трійки основних експортерів зерна, що є найважливішим фактором у продовольчому забезпеченні населення всього світу.]]> Кабінет Міністрів на своєму черговому засіданні в середу має намір розглянути заходи, спрямовані на вирішення проблем розвитку агропромислового комплексу.]]> Кабінет Міністрів на своєму черговому засіданні в середу має намір розглянути заходи, спрямовані на вирішення проблем розвитку агропромислового комплексу.

Про це сказано в порядку денному засідання уряду.

Міністр аграрної політики Юрій Мельник розповість про хід проведення збору врожаю, про стан забезпечення сільськогосподарських виробників паливом для проведення збору врожаю і про особливості збирання ранніх зернових культур з урахуванням агрокліматичних умов поточного року, а також про запровадження з 1 серпня мінімальних санітарних вимог до тваринницької продукції.

Крім цього, члена уряду розглянуть державну політику ліцензування імпорту продовольчих товарів з урахуванням балансу виробництва та споживання м'яса до кінця 2009 року.

Поряд з цим, на засіданні будуть розглянуті заходи, спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку авіаційно-космічної галузі, а також ряд державних програм.

Зокрема, уряд розгляне доповнення до стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року, стратегію реформування податкової системи, програму розвитку поштового зв'язку на 2009-2013 роки та програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року.

Кабмін також традиційно заслухає звіт міністра праці та соціальної політики про стан заборгованості по заробітній платі та розгляне програму з навчання населення правилам дорожнього руху.]]> В Україні за станом на 30 червня намолочено 1,459 млн. тонн зерна нового врожаю. Ранні зернові активно збирають господарства АР Крим, Одеської і Миколаївської областей. Почалися жнива  і в Херсонській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Про це 30 червня повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики України.

Ранні зернові та зернобобові культури зібрані на 600 тис. га (5% до збирання), а обмолочені з 592 тис. га. Середня врожайність становить 24,6 ц / га (торік - 30,8 ц / га). На сьогоднішній день пшениця зібрана з 1% прогнозованих площ, ячмінь і горох - з 10% площ під кожної з культур, ріпак - з 5% запланованих до збирання площ.

Активно продовжується заготівля сіна і сінажу для тваринництва. Так, сіна заготовлено 3521,1 тис. тонн (60%), а сінажу - 1199,3 тис. тонн (77%).

Крім того, перші сотні гектарів ранніх зернових обмолочені в Луганській, Полтавській, Кіровоградській та Київській областях.]]> Херсонський морський торговельний порт перевиконав планові показники по відрахуванням до державного та місцевого бюджетів, різні цільові фонди на 64%.]]> Херсонський морський торговельний порт перевиконав планові показники по відрахуванням до державного та місцевого бюджетів, різні цільові фонди на 64%. При плані 19,5 млн. грн. перераховано 32 млн. грн.

Як повідомили в прес-службі підприємства, зокрема, фінансовий результат ХМТП за півріччя перевищив прогнозні показники в 5 разів.

Також з початку року на ХМТП вже двічі підвищували зарплату, її середній рівень зараз становить 2,573 тис. грн. при планових показниках в сумі 2,282 тис. грн. Крім того, щомісячна премія на підприємстві в залежності від досягнутих результатів складає від 7 до 12%.

Довідка. Херсонський морський торговий порт (ХМТП) включає 10 причалів, обладнаних усім необхідним для переробки генеральних, навалювальних і сипучих вантажів. Причали обслуговують 17 портальних, 6 плавучих кранів, а також 135 одиниць навантажувальної техніки. Понад 40% переробляються в порту вантажів - мінеральні добрива та хімічні вантажі навалом і пакетовані і близько 40% - хлібні вантажі. Переробляються також чорні метали всіх профілів, чавун у чушках, кокс, феросплави, ліс, торф.

Площа складських приміщень - 42 тис. кв. м. У складі портового флоту - 32 судна, у тому числі буксири, баржі, судна класу "ріка-море". Потужності порту розраховані на обробку 4 млн. тонн вантажів на рік.

У 2008 р. ХМТП переробив 4,264 млн. тонн вантажів - на 10,22% більше, ніж у 2007 р. Річний план вантажопереробки порту становив 4,125 млн. тонн і був виконаний до 24 грудня 2008 р.]]> Проблема бюджетного відшкодування ПДВ експортерам зерна далеко не нова, але всякий раз виникає з новою гостротою паралельно з появою чергових проблем на ринку зерна.]]> Проблема бюджетного відшкодування ПДВ експортерам зерна далеко не нова, але всякий раз виникає з новою гостротою паралельно з появою чергових проблем на ринку зерна. Як повідомляє ІК "ПроАгро", незліченні засідання громадських організацій до сих пор не мали скільки небудь значимого результату. Підтверджена прострочена заборгованість держави перед експортерами вже досягла 1,3 млрд грн, а на думку самих зернотрейдерів і 2,3 млрд грн.
Якщо раніше отримання бюджетного відшкодування ПДВ для багатьох експортерів було основним джерелом їх заробітку при експорті зерна, в той час як накрутки на тонні були невеликі, то зараз ситуація змінилася. Багато компаній, не бачачи перспектив подальшого накопичення таких "заробітків", перестали закладати у свої фінансові плани відшкодування ПДВ як таке, збільшивши маржу на кожній тонні зерна. В результаті постраждав товаровиробник, якому стали платити менше саме на розмір цієї самої маржі.
Остання спроба уряду вирішити проблему боргу з ПДВ, змусивши експортерів ділитися прибутками з товаровиробниками і одночасно піднявши ціни на внутрішньому ринку, - розпорядження Кабінету міністрів "Про заходи щодо прискорення відшкодування податку на додану вартість експортерам зерна" - також закінчилася повним провалом.
Однак, талант нинішнього уряду як раз в тому й полягає, щоб не говорити за прикладом своїх попередників відразу "ні", а спробувати знайти компроміс, вигідний і йому, уряду, і тим, кому воно повинно. Нова постанова уряду України з питання відшкодування ПДВ експортерам зерна, опублікований на днях, з одного боку, виглядає як реальна спроба вирішити проблему, а з іншого - викликає безліч питань, перш за все, тому, що подібний "бартерний" механізм обміну боргів по ПДВ на державне зерно до сих пір ніколи не застосовувався.
Отже, 4 лютого 2009 р. уряд України ухвалив постанову, якою формально експортерам зерна обіцяє відшкодування експортного ПДВ. Експортерам пропонується на добровільній основі викуповувати зерно на біржових торгах Аграрної біржі та інших сертифікованих нею бірж за середньозваженою цінами, які склалися за результатами трьох останніх торгових сесій, але не нижче ціни закупівлі зерна + витрати на його зберігання. Зерно сплатить держава в рахунок свого боргу з відшкодування ПДВ.
Зерно продається з державного продовольчого резерву, продавцем є Аграрний фонд.
Кожному покупцю-експортерові Держказначействі відкривається спеціальний рахунок. При покупці експортер оформляє в податковій адміністрації, Держказначействі та Аграрному фонді протокол, яким фактично відкликає з податкової своє раніше подану заяву на відшкодування ПДВ у грошовій формі і погоджується на запропоновану урядом нову схему відшкодування ПДВ зерном.
Саме зерном, а ні в грошовій формі, як раніше заявляв міністр аграрної політики Ю. Мельник, тому що в кінцевому підсумку експортер повинен отримати право власності на зерно, куплене у Аграрного фонду. Звичайно, різниця між заявленою до відшкодування і підтверджений податковою адміністрацією сумою ПДВ і вартістю придбаного зерна може бути перерахована експортеру у грошовій формі "за наявності" такого залишку, але навряд чи такий "залишок" з'явиться при існуючих проблемах з бюджетним відшкодуванням ПДВ.
Далі схема така: експортер подає до Держказначейства оформлений протокол, довідку з Аграрного фонду про суму угоди на Аграрній біржі і платіжне доручення на перерахування вказаної суми зі свого спецрахунки в Держказначействі на спеціальний рахунок Мінагрополітики, призначений для державних закупівель та інтервенцій по зерну, із вказівкою " в рахунок отриманого бюджетного відшкодування ПДВ ".
Протягом одного дня Держказначейство на основі висновку місцевого органу ДПА про суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню, і поданих експортером документів перераховує гроші на спецрахунок експортера, відкритий в Держказначействі, а звідти - на бюджетний спецрахунок Мінагрополітики.
Отже, якщо бути коротким, схема відшкодування ПДВ на перший погляд, повинна бути досить проста: ви укладаєте на Аграрній біржі операцію з купівлі зерна, держава його оплачує в сумі бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ перед вами.
Але основне питання, що виникає - ціна зерна. Одночасно з прийняттям постанови про продаж зерна держрезерву експортерам уряд підписав інше постанову "Про реалізацію зерна державного продовольчого резерву", яким наказує Аграрному фонду організувати в 2009 р. в установленому порядку реалізацію зерна державного продовольчого резерву врожаю 2006-2008 рр.. за середньозваженою цінами останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі, але не нижче ціни закупівлі з урахуванням витрат на зберігання зерна. Тобто по тим же самим цінами, за якими зерно запропоновано купувати експортерам, що претендують на відшкодування ПДВ.
Але що ж таке - ця "ціна закупівлі"? Всі ми пам'ятаємо 2006-2007 р., коли ціни на зерно в Україні були вкрай високими. Наприклад, взимку 2007 р. держава закуповували пшеницю 3 кл. врожаю 2006 р. за ціною 1370 грн / т!
Але й ціни на закуплені державою зерно врожаю 2008 р. можуть бути набагато нижче, незважаючи на нинішні низькі ціни на ринку.
Аграрний фонд ось-ось почне закупівлі зерна і врожаю 2008 р. в держпродрезерву за мінімальними цінами, встановленими урядом на об'єкти державного цінового регулювання. На зерно врожаю 2008 р. мінімальні закупівельні ціни встановлені на рівні, з ПДВ: пшениця 3 кл. - 1251,43 грн / т, пшениця 4 кл. - 1134,61 грн / т, пшениця 5 кл. - 967,83 грн / т, пшениця 6 кл. - 850,00 грн / т.
Мимоволі виникає аналогія з наведеним вище розпорядженням Кабміну - воно теж обіцяло прискорене відшкодування ПДВ при закупівлі зерна за цінами не нижче мінімальних. Щоправда, тоді експортери повинні були купувати зерно за свої гроші, зараз - за бюджетні. Але і тут, і там простежується спроба уряду підтягти рівень ринкових цін до рівня цін державних. Однак, держава вирішує ще одну проблему: реалізує за відносно високими цінами зерно, закуплені в попередні роки, що досить проблематично зробити в нинішньому році при існуючому низькому рівні ринкових цін.
На нараді 19 лютого з участю зацікавлених державних структур, міністерств та громадських організацій, присвяченому як раз питання реалізації нового механізму відшкодування ПДВ експортерам зерна, була озвучена інформація про намір Аграрного фонду реалізувати на торгах 800 тис. т пшениці, в т. ч. 500 тис . т - продовольчої, переважно 4 кл. Щоб покрити всю підтверджену заборгованість бюджету перед експортерами з відшкодування ПДВ (1,3 млрд грн), Аграрний фонд повинен продати не менше 1 млн. т пшениці 3 кл. або 1,15 млн т пшениці 4 кл. або 1,34 млн т пшениці 5 кл. або 1,53 млн т пшениці 6 кл. за мінімальною ціною. Таким чином, Аграрний фонд поки що не володіє достатньою кількістю зерна, щоб нею покрити бюджетну заборгованість з ПДВ перед експортерами повністю, не кажучи вже про те, що в деяких регіонах державі взагалі не має сенсу розпродавати свої запаси, щоб потім в пожежному порядку не довелося ці запаси створювати заново.
Однак, експортерам реалізовуватиметься зерно врожаю 2006-2008 р. "з урахуванням витрат на зберігання", у зв'язку з чим виникає питання, якою буде кінцева ціна закупленого зерна для експортера? З огляду на те, що кожна партія зерна (лот), яку буде реалізовувати Аграрний фонд на торгах Аграрної біржі, може мати свій термін зберігання, своє місце розташування, ціни продаваних лотів можуть суттєво відрізнятися. Не факт, що найбільш дорогі (з-за високої доданої вартості зберігання) лоти знайдуть попит з боку експортерів. Може не користуватися попитом і зерно, розміщене на найменш зручних з точки зору експорту елеваторах.
Згідно з правилами біржової торгівлі, брати участь у торгах біржі можуть лише акредитовані біржові брокери (і нинішній постанову Кабміну не робить винятки), діючи від імені покупця (у нашому випадку - експортера). Таким чином, ціна зерна для експортера збільшується ще на 0,25% - реєстраційний збір біржі, плюс кілька відсотків біржового брокеру.
Брокерське винагорода перераховується безпосередньо на рахунок брокера, тому, мабуть, його доведеться заплатити експортеру самостійно з власних грошей.
Наступне питання - якість і розміщення зерна. Не секрет, що і комерційні, і акредитовані державними операторами, і навіть державні елеватори часто грішать тим, що якість зерна на вході на елеваторі і на виході може бути досить різним і навіть не відповідає зазначеному в документах.
Однак, експортерам до подібного не звикати, вони кожен день стикаються з аналогічними проблемами і навчилися перевіряти складські свідоцтва та фактичну наявність і якість зерна. Проблема в тому, що до початку торгів на Аграрній біржі зробити це навряд чи буде можливо. При виявленні відсутності зерна на елеваторі або невідповідності його якості заявленому укладений біржовий контракт може бути розірваний, однак, це ще гірше для покупця-експортера, оскільки формально держава вже провело йому відшкодування ПДВ, а повернути назад гроші зі спецрахунку Мінагрополітики нереально. При цьому знизити ціну зерна після підписання біржового контракту через фактичного більш низької якості також навряд чи вдасться, оскільки це не передбачено правилами торгівлі і тому що оплата здійснюється через бюджетні рахунки.
У будь-якому випадку, експортери вже навідується на Аграрну біржу. У них з'явилася надія відвоювати свій мільярд у держави.
Ми вважаємо, що запропонована урядом схема відшкодування експортного ПДВ, якщо вона почне реально працювати, могла б бути більш ніж попит з боку експортерів. Дисконт на "договірному" повернення ПДВ останнім часом досяг значних розмірів, а робота по експорту через лікерогорілчані або енергетичні компанії вже давно не виглядає абсолютно бездоганною з точки зору закону і викликає особливо пильну увагу податкових органів. Тому краще втратити в ціні зерна, але повернути хоча б частину того, що тобі має держава. Але порушується сам принцип безумовного відшкодування ПДВ при експорті в грошовій формі.
Аграрний фонд як продавець зерна зобов'язаний виписати покупцеві-експортеру податкову накладну. Подібні "необгрунтовано" заявлені до відшкодування суми ПДВ і викликали найбільшу кількість запитань у ДПА до експортерам.
Як варіант, податкова накладна не виписується, таким чином, для експортера ціна купленого зерна фактично збільшується на суму ПДВ, тобто на 20%!
Складніше всього доведеться бухгалтерам експортерів. Як по бухгалтерії проводити операції з купівлі зерна в рахунок заборгованості по відшкодуванню ПДВ, ніхто не знає. Не менш клопітно буде і відкрити спецрахунок в Держказначействі.
Але самий незрозумілий питання, на який ми поки що не може однозначно відповісти, - чому уряд, у нинішніх умовах економічної кризи і при перспективі значного дефіциту державного бюджету, раптом взялося за вирішення проблеми відшкодування ПДВ експортерам зерна?
З одного боку, уряд розуміє, що єдиним варіантом підвищення внутрішніх цін на зерно, що також приведе і до поліпшення фінансового стану товаровиробників, є стимулювання експорту зерна з метою зниження тиску внутрішнього пропозиції на ціни. Крім того, уряд зацікавлений, щоб експортери платили товаровиробниках більш високу ціну. Відшкодування ПДВ живими грошима могло б вирішити ці завдання: отримані від держави гроші експортери пустили б на нові закупівлі зерна, одночасно знизивши маржу на своїх експортних операціях. Однак, відшкодування ПДВ експортерам у вигляді зерна, навпаки, може привести до падіння попиту на зерно, що купуються на внутрішньому ринку, і, відповідно, закупівельних цін на нього. Хоча побічно воно може збільшити приток в країну іноземної валюти за рахунок зростання обсягів експорту зерна в цілому.
Але з іншого боку, уряд зараз вишукує додаткові кошти для фінансування державних операцій на ринку зерна. Реалізація зерна держрезерву могла б дати необхідні кошти, проводити вона в грошовій формі. Але й реалізація зерна у товарній формі допомагає вирішити проблему наповнення бюджету Аграрного фонду, оскільки Аграрний фонд, окрім грошей, прямо передбачених для нього в держбюджеті, отримує ще й гроші, що направляються на відшкодування ПДВ експортерам.
Крім того, держава успішно розпродує запаси зерна (наприклад, з метою їх відсвіжування), накопичені їм у попередні роки, та ще й за відносно високими цінами, що може скоротити збитки бюджету від проведення операцій з державним продовольчим резервом.
Очевидно, уряд вирішив поки відмовитися від своєї давній ідеї створення державного експортера зерна або експорту зерна безпосередньо Аграрним фондом, розуміючи, що, по-перше, ефективність експорту державного зерна у зв'язку з його високою собівартістю буде негативним, а, по-друге, конкурувати з недержавними експортерами державній структурі буде вкрай складно. Зараз же з'являється можливість і зерно реалізувати, та ще й на умовах уряду, і бюджет Аграрного фонду збільшити, і експортерів заспокоїти.
Але, з огляду на попередні невтішні зауваження уряду на адресу експортерів, ми вважаємо, що бажання піти їм назустріч і вирішити проблему з державними боргами з відшкодування ПДВ відіграло останню роль під час прийняття урядового рішення про відшкодування ПДВ зерном.
Відшкодування ПДВ по-правительственному виглядає так: купуй зерно в рахунок держборгу з ПДВ на незрозумілих умовах і за цінами, що пропонуються урядом, оскільки "всі інші будуть отримувати відшкодування ПДВ довічно".]]> Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) має намір розробити національний стандарт на м'ясовмістну та м'ясорослинну продукцію, повідомила голова комітету Лариса Лосюк.

"Сьогодні назріла гостра необхідність розробити і впровадити національний стандарт України на м'ясовмістну та м'ясорослинну продукцію (ковбаса з додаванням рослинної продукції)", - говориться в прес-релізі Держспоживстандарту з посиланням на його керівника.

Л. Лосюк вважає, що розробка цього стандарту є одним з пріоритетних завдань комітету, оскільки в Україні немає стандарту, який би регулював виробництво ковбас з додаванням рослинних складових (сої, борошна, крохмалю та ін.)

За її словами, новий стандарт має визначити вимоги до складу таких продуктів, методи контролю їх виробництва та відповідне маркування.

Л. Лосюк також повідомила, що комітет готовий заборонити одночасне використання нових національних, старих, ще радянських ГОСТів та міжнародних стандартів на ковбасні вироби відразу ж після прийняття відповідної постанови Кабінету міністрів.

Як відзначається в повідомленні, Міністерство економіки підготувало проект постанови, який забороняє підприємствам під час виробництва ковбас одночасно використовувати національні, радянські та міжнародні стандарти. За інформацією Держспоживстандарту, цей проект документа був схвалений на засіданні урядового комітету.

Раніше повідомлялося, що уряд України в кінці 2008 р. перенесло на 1 січня 2010 р. введення державних стандартів на ковбаси, сосиски та сардельки, заплановане на 1 січня 2009 р.]]> Кабінет міністрів України затвердив своєю постановою № 625 від 24 червня 2009 р. порядок використання у 2009 р. коштів стабілізаційного фонду для державної підтримки рослинництва.

Зокрема, Кабмін виділив із стабілізаційного фонду державного бюджету 250 млн. грн. на дотування виробництва продукції рослинництва.

Документом пропонується для обробітку цукрових буряків з метою виробництва цукру в межах квоти "А" виділити 750 грн. на 1 га посівів; для вирощування льону-довгунця - 640 грн. на 1 га посівів.

При цьому сільськогосподарські виробники повинні страхувати 20% посівних площ під культурами, на вирощування яких виділяється державна підтримка, і продавати на організованому аграрному ринку 20% такої продукції.]]> Кабінет міністрів України прийняв постанову № 627 від 24 червня 2009 р. "Про встановлення розміру плати за використання бюджетного позики виробниками зерна в межах режиму державних заставних закупівель на 2009/10 МР.

Як відзначається в постанові, відповідно до ст. 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" Кабінет міністрів України встановив на 2009/10 МР на підставі поданої Національним банком інформації про рівень середньозваженої процентної ставки за кредитами банків, які надані на строк до 12 календарних місяців та повністю забезпечені заставою, який фактично склався на 1 червня поточного року, плату за використання бюджетного позики виробниками зерна в межах режиму державних статутних закупівель зерна в розмірі 9,05% річних.]]> Верховна Рада України прийняла Закон № 2137 "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції". "За" це рішення проголосували 309 народних депутатів з 434, присутніх у сесійній залі.

Закон визначає правові засади організації діяльності оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні (ОРСП), регулює відносини в цій сфері і спрямований на захист прав і законних інтересів сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють оптову продаж сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Статус ОРСП надається центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до закону, основними завданнями ОРСП, зокрема, є сприяння прискореного просування сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача в торговельній ланцюга; надання можливості для виходу на ринок сільськогосподарської продукції усім постачальникам і споживачам такої продукції; визначення необхідного переліку сільськогосподарської продукції, який повинен включати переважна більшість загальної номенклатури виробленої продукції; скорочення втрат сільськогосподарської продукції і т.п.]]> Аграрний фонд України з 1 липня поточного року почне закупівлі ячменю нового врожаю за заставними цінами.

Як передає кореспондент УНІАН, про прийняття відповідного рішення на сьогоднішньому засіданні Кабінету Міністрів повідомила прем'єр-міністр України Юлія ТИМОШЕНКО.

Вона зазначила, що відповідно до документа мінімальна ціна закупівлі однієї тонни ячменю становитиме 1050 грн., А ячмінь нижчого класу буде закуповуватися за відповідно більш низькою ціною.

За словами Ю. ТИМОШЕНКО, такі заходи необхідно вжити у зв'язку з тим, що вже традиційно зернотрейдери після збору врожаю починають масово скуповувати зерно за демпінговими цінами і на сьогоднішній день закуповують ячмінь за ціною 700-800 грн. за тонну. «Як завжди, зернотрейдери руйнують цінову політику на ринку зернових», - сказала вона.

Ю. ТИМОШЕНКО уточнила, що Міністерство аграрної політики буде збирати заявки на закупівлю зерна у сільгосппідприємств, а потім зерно буде придбати за ціною 60% від встановленої. І як тільки ціна ячменя на ринку зерна перевищить мінімально встановлену, сільгосппідприємство зможе продавати його за більш високими цінами, повернувши заставну вартість. Якщо ж такого бажання хазяїн зерна не виявить, то держава доплатить йому 40% вартості.

Як повідомляв УНІАН, Кабінет Міністрів України постановою від 26 лютого 2009 р. № 146 затвердив порядок проведення Аграрним фондом закупівлі зерна, переданого в заставу за надану бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель зерна. Згідно з документом, Аграрному фонду дозволяється у поточному маркетинговому періоді проводити закупівлю зерна, переданого в заставу Аграрному фонду за надану бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель зерна, за середньозваженою цінами, які склалися протягом останніх трьох торгових сесій на Аграрній біржі та сертифікованих нею акредитованих товарних біржах на дату ухвалення рішення про закупівлю.

До цього Аграрний фонд не міг викуповувати у аграріїв зерно, яке знаходиться у нього в заставі, раніше 1 червня, коли закінчиться термін дії договору про заставу.

10 березня Ю. ТИМОШЕНКО заявила, що Аграрний фонд України готовий викупити все зерно, яке за заставними цінами передано в Аграрний фонд.

«Я повідомила всіх голів облдержадміністрацій, що ми наповнили грошима Аграрний фонд, і Аграрний фонд готовий викупити все зерно, яке за заставними цінами передано до Аграрного фонду, причому за ринковими, а не мінімальними цінами», - зазначила вона.

За її словами, це дозволить вивільнити додаткові кошти Аграрного фонду. «Плюс ми готові закупити все зерно минулого врожаю в Аграрний фонд з другого по шостий клас, включаючи кукурудзу і ячмінь», - відзначила прем'єр-міністр. За її словами, це дасть можливість направити на посівну додатково близько 2-2,5 млрд. грн.]]> У вітчизняні засіки потрапить на 10 млн. т зерна менше, ніж у минулому сезоні. Але втрату вала селяни компенсують за рахунок високих цін. Активізація попиту і ослаблення традиційних конкурентів наших експортерів на світовому ринку відкривають перед трейдерами нові горизонти. А от у випадку з селянами, швидше за все, спрацює традиційна невезуха, яка не дозволяє їм заробити навіть у дуже вдалі роки.

Минулого тижня в Україні стартувала збиральна страда - зернові почали збирати в Криму та Одеській області. У найближчі дні до них приєднаються аграрії Миколаївщини та Херсонщини. Експерти прогнозують, що нинішня кампанія буде однією з найбільш складних за останні роки і вже знижують попередні прогнози по урожаю зерна. Квітневі заморозки, змінившись травневій посухою, дозволяють селянам знову експлуатувати «погодний фактор». Деякі господарства заявляють про загибель або пошкодження 10-15% посівів ріпаку та ячменю і 3-5% - пшениці. За даними Мінагрополітики, на середину червня в доброму стані знаходилося трохи більше половини посівів (5244 тис. га), в задовільному - порядку 35% (3402 тис. га). Слабкими і ізреженнимі визнані до 10% зернових (821 тис. га).

За оцінкою директора компанії «Про Агро» Миколи Верницький, в цьому сезоні в країні буде зібрано близько 40 млн т зернових, що на 13 млн т менше минулорічного обсягу і на 2-3 млн т - того, що очікувалося в 2009 р. Представник « Украгроконсалт »Єлизавета Малишко зазначає, що, за їхніми підрахунками, селяни отримають не більше 39,5 млн т, з них 18,5 млн т пшениці і 10 млн т ячменю. Порівняно невисокі показники пояснюються низькою врожайністю культур.

Якщо в минулому сезоні господарства збирали 34,6 ц / га пшениці та 28,8 ц / га ячменю, то зараз очікується 29,6 і 21,3 ц / га відповідно. Крім далеко не ідеальних погодних умов, урожай зіпсував і недостатній догляд за посівами - из-за дефіциту коштів аграрії не внесли і половини необхідних обсягів добрив та засобів захисту рослин. Грошовий питання може зіграти з селянами злий жарт і зараз. За оцінками аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Андрія Толстопята, на уборочную знадобиться близько 3,5 млрд грн., Що вдвічі менше, ніж було витрачено на посівну, але все-таки досить багато, з огляду на те, що більшість господарств уже вичерпали свої резерви, розпродав останні запаси торішнього врожаю. Дефіцит коштів складе не менше 1 млрд грн., Що збільшує шанси посівів так і залишитися на полях. Уряд вже пообіцяло компенсувати потерпілим господарствам близько 5 млрд грн., Але поки що виділено лише 300 млн грн., І отримати доступ до цих грошей в нинішньому році аграріям буде складніше, ніж зазвичай.

Андрій Товстоп'ят говорить, що, беручи до уваги перелічені фактори, не варто розраховувати й на добру якість зерна - показники за вмістом білка і клейковини дозволяють віднести більшу частину врожаю хіба що до останніх фуражним 5 та 6 класах.

Разом з тим недобір вала не завадить селянам добре заробити на нинішньому врожаї. Єлизавета Малишко вважає, що в наступному сезоні Україна зможе продати не менше 15-17 млн т зерна. У натуральному виразі цифра не вражає, адже в поточному сезоні наші трейдери вивезли за межі країни на 10 млн т більше. Але ситуація на біржах у 2010 р. буде більш сприятлива, що гарантує порівняно високі ціни на зерно. За даними Андрія Толстопята, світовий урожай складе близько 600 млн т, що на 7% нижче торішніх показників. «Винуватцями» недобору в транснаціональні закрома стануть такі провідні експортери, як Австралія, США і Канада, де з-за несприятливих погодних умов зберуть набагато менше, ніж зазвичай. «Попит же на зернові буде тільки зростати, особливо якщо виправдаються прогнози аналітиків про поступовий вихід світової економіки з кризи», - говорить Єлизавета Малишко. Як наслідок, ціни обіцяють бути вище, ніж у нинішньому сезоні.

В Українському клубі аграрного бізнесу вважають, що вже до вересня, коли починають робити активні закупівлі арабські країни, вартість пшениці на біржах підвищиться на 20-30% - до $ 220-250 / т. У нас фуражне зерно може зрости в ціні з нинішніх 1 тис. грн. до 1,2 тис. грн. / т, а продовольче - з 1,2 тис. грн. до 1,5 тис. грн. / т.

Передчуття заробітку вже привело до пожвавлення серед покупців несобранного врожаю. Трейдери активно колеса по полях, укладаючи попередні контракти з селянами на умовах придбання зерна прямо з поля, що дозволяє їм купити товар дешевше на 10-20%. Про своє бажання взяти участь у продажу зерна в черговий раз заявило і держава. На форумі, що проходив на початку червня в Санкт-Петербурзі, профільний міністр Юрій Мельник активно обговорював з російськими та казахські колегами можливість створення зернового пулу, що, на думку міністра, дозволить його учасникам диктувати ціни на світовому ринку. Потенційні партнери навіть встигли обговорити деталі співробітництва: передбачається, що для перевалки зерна будуть задіяні в основному українські потужності, половину яких, як і раніше, зможуть використовувати наші трейдери, 20% - казахи, третина - росіяни.

Втім, Микола Верницький вважає, що в недалекому майбутньому такий союз малоймовірний, тому що на відміну від сусідів по СНД в нашій країні понад 90% експорту зерна контролюють приватні компанії, яким співпраця з державними монополістами Росії та Казахстану ні до чого. Спроби ж делегувати повноваження експортера ДАК «Хліб України», що вживаються урядом в минулі роки, так ні до чого й не привели. Тим не менш ЄС сприйняв загрозу отримати сильного конкурента на світовому ринку зерна в штики. Україні вже дали зрозуміти, що як члену СОТ їй негоже укладати сумнівні домовленості з країнами, які не входять в торговий клуб.]]> За даними Мінагрополітики України за 5 місяців п.р. виробництво валової продукції сільського господарства у всіх категоріях господарств збільшилося в порівнянні з відповідним періодом 2008 року на 2,3%.

Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства аграрної політики України.

Валова продукція сільськогосподарських підприємств збільшилася на 7,1%, господарств населення - зменшилася на 1%.

Обсяги виробництва валової продукції зросли у 18 регіонах, з них найбільше в Дніпропетровській (на 10,2%.), Черкаській (на 9,5%.), Запорізькій (на 8,2%.), Волинській (на 5,3 %.), Донецькій (на 5,2%.) областях.

Скоротилися обсяги виробництва продукції сільського господарства в 4 областях: Київській - на 4,5%., Одеській - на 2,2%., Чернігівській - на 1,9%., Чернівецькій - на 1,2%.

Крім того, скорочення темпів промислового виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за 5 місяців 2009 року проти відповідного періоду 2008 року становило 7,3%. Протягом травня темпи зросли на 5,7%.]]> Україні для успішної збиральної кампанії не вистачає 12 тис. високотехнологічних комбайнів. Про це повідомив 19 червня в ході всеукраїнського наради з підготовки до збирання зернових заступник міністра аграрної політики України Олександр Шевченко. Нарада пройшло на базі Державного дослідного господарства "Асканійський" (с. Таврічанка Каховського р-ну Херсонської обл.).

За словами А. Шевченка, зараз в Україні налічується 57,4 тис. комбайнів різної модифікації, в т. ч. 18 тис. належать приватним власникам, решта - сільгосппідприємствам.

"На один комбайн припадає 224 га посівів, а норма - 100-120 га. Нам не вистачає 12 тис. високотехнологічних комбайнів. А з тих, що є, ще 5,9 тис. перебувають у стадії ремонту", - сказав А. Шевченко .]]> Аграрний фонд України до 1 липня зможе сконцентрувати близько 1 млрд. грн. на закупівлю зерна нового врожаю.

Про це в ході всеукраїнського наради з підготовки до збирання зернових повідомив міністр аграрної політики України Юрій Мельник. Нарада відбулася 19 червня на базі Державного дослідного господарства "Асканійський" (с. Таврічанка Каховського р-ну Херсонської обл.).

"Зараз на рахунках фонду є 750 млн. грн. Засоби продовжать поступати і до початку маркетингового року, тобто до 1 липня у фонду 1 млрд. грн.", - Сказав міністр.

У той же час за його словами, ці кошти можна буде сконцентрувати тільки в разі повернення до 1 липня 205 млн. грн., Отриманих сільгоспвиробниками під заставу зерна врожаю 2008 р.

"56 підприємств мають 205 млн. грн. Це не бідняки і не середняки. У них є кошти", - сказав міністр.

Він також доручив головам управлінь АПК в областях активізувати роботу з цими боржниками.

Як зазначив міністр, стартова ціна пшениці 3 класу нового врожаю при закупівлі Аграрним фондом складе близько 1250 грн / т.]]> За попередніми даними, збитки від стихії в Закарпатській області в агропромисловому комплексі складають 9,8 млн. грн.

У Берегівском районі Закарпаття найбільше постраждав від стихії аграрний сектор. Град знищив посіви зернових на площі 1,26 тис. га. Постраждало виноградарство, а також посіви картоплі і садів. За попередніми підрахунками, збитки, завдані сільському господарству Берегівщіни, оцінюються в 7,8 млн. грн.

Гроші на відновлення знищеного агрокомплекса влада області очікує отримати від уряду. Про це повідомили в прес-службі Закарпатської ОДА, передає Zaxid.net.

Голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші зазначив, що поки на державному рівні не вирішено питання про компенсації наслідків стихійного лиха, що сталося на Закарпатті 7 червня.

"На сьогодні комісіями проведено обстеження постраждалих об'єктів, сільськогосподарських угідь, складені відповідні акти, відповідна інформація передана до міністерства - з надзвичайних ситуацій та агропромислового розвитку, - зазначив керівник краю. - Облдержадміністрація звернулася листом до прем'єр-міністра України щодо вирішення питання щодо відшкодування цих збитків . Область також буде ініціювати перед МінАПК питання щодо відшкодування збитків сільгоспвиробникам краю ", - повідомив О. Гаваші.]]> Висновки інспекції Єврокомісії українських підприємств дають привід для оптимізму в питанні поставок м'яса курки і яєць до Євросоюзу. За підсумками перевірки інспектори висловили лише невеликі зауваження до українським нормам.

Так, фахівці генерального директорату з охорони здоров'я та захисту прав споживачів Єврокомісії 18 червня завершили перевірки українських виробників м'яса птиці і яєць, розповів голова Держкомітету ветеринарної медицини Петро Вербицький. У прес-службі представництва Єврокомісії в Україні підтвердили завершення перевірок. Звіт про їх підсумки буде направлений в Україну через 20 днів.

Остаточне рішення про можливість постачання української продукції в Євросоюз буде прийматися Радою міністрів ЄС з сільського господарства та охорони прав споживачів, уточнили в представництві Єврокомісії. Для позитивного рішення необхідно згоду країн-учасниць ЄС. Рада Міністрів може дозволити поставляти м'ясо курки та яйця в Євросоюз Україні, а конкретним підприємствам дозволи видаватиме комітет ветмедицини, сказав П. Вербицький.

За його словами, зауваження інспекторів стосуються в основному невідповідності окремих пунктів української та європейської нормативно-правових баз. Так, проби для досліджень на українських підприємствах беруться раз на 10 днів, а в ЄС - раз на тиждень. Сертифікати на експорт продукції міжнародного зразка в Україні видає Інспекція ветеринарно-санітарного контролю на держкордону та транспорті, а в ЄС - ветлікар підприємства. "Ці невідповідності можна усунути за 1-2 місяці", - вважає П. Вербицький.]]> Українські виробники просять Кабмін перенести введення обов'язкового маркування продуктів харчування, які містять генно-модифіковані організми. Це питання було піднято 17 червня на зустрічі представників підприємств харчопрому і прем'єр-міністра Юлії Тимошенко. Як повідомило "Дело", глава уряду погодилася піти на поступки виробникам. Найближчим часом в постанову Кабміну будуть внесені відповідні правки, і дата введення маркування буде перенесено з 1 липня 2009 р. на 1 січня 2010 р.

Причиною необхідності перенесення введення обов'язкового маркування є те, що виробники не встигають виконати в термін всі вимоги Кабміну (постанову було прийнято 13 травня). "Тільки для того, щоб замовити і забезпечити себе новими упаковка, треба як мінімум місяць. Я вже не кажу про перевірку партії в лабораторії", - сказала гендиректор виробника напівфабрикатів "Дригало" Людмила Дригало.

Крім того, виробники фізично не можуть провести перевірку своєї продукції - в Україні діє всього 4 молекулярно-генетичні лабораторії. За словами Л. Дригало, перевірку продукції в лабораторії треба робити мінімум 2 рази на місяць. "Спочатку перевіряємо серію сировини на вміст ГМО, а потім вже готову продукцію", - пояснює підприємець.

Начальник молекулярно-генетичної лабораторії Укрметртестстандарту Руслан Голубець зазначив, що процедура перевірки продукції на вміст ГМО займає мінімум 3 дні. За оцінками гравців ринку, для повного і своєчасного контролю продукції в країні повинно бути як мінімум 25 лабораторій. У більш виграшному положенні виявляються компанії, які працюють у Києві. Іншим доводиться їхати до столиці з інших областей. А це додаткові витрати.

Проведення аналізу на вміст ГМО в продукції в лабораторіях Укрметртестстандарту коштує в межах 350-800 грн. за один зразок. "У нас вартість перевірки однієї партії становить мінімум 700 грн. А компанія випускає 169 найменувань продукції. Уявіть, у скільки це обійдеться", - говорить Л. Дригало. Однак більша частина витрат на перевірку товару ляже на покупців. Продукція подорожчає мінімум на 5%. І це тільки початок, вважають експерти.

Відповідно до постанови уряду, будь-яке наявність ГМО і їх кількість в продукті обов'язково повинні були бути позначені на етикетках продовольчого товару вітчизняного виробництва словами "Містить ГМО".]]> Аграрії Одеської області, приступивши до збирання пшениці та ячменю нового врожаю, планують зібрати в цьому році 2,33 млн. тонн зерна. У жнива, яка почалася на 2-3 тижні раніше звичайних термінів, включилися агропромислові підприємства 7 районів. Про це повідомив на прес-конференції, присвяченій реалізації програми "Зерно Одещини 2005-2010", заступник голови облдержадміністрації Микола Кісеолар, передає "Круг-інформ".

Н. Кісеолар відзначив, що для проведення весняних польових робіт аграріям області потрібно 1,5 млрд. грн., А банки надали кредитів всього лише на 100 млн. грн. Вдвічі менше торішнього надійшло грошових коштів, призначених для підтримки АПК, з держбюджету.

"Тому не всюди вдалося провести операції по захисту посівів від бур'янів, шкідників. Хоча в більшості господарств за рахунок внутрішніх резервів все ж підживити озимі рослини мінеральними добривами", - сказав М. Кісеолар.

Врожайність, за попередніми підрахунками, у придунайських районах складе близько 32-70 ц / га.

Заступник голови ОДА зазначив, що "кожен рік має свої особливості. Нині площі під озимий клин збільшені на 5-6%, він займає понад 800 тис. га. 180 тис. га відведено під посіви озимого рапсу. Прибрати урожай озимих культур належить на площі 1,264 млн. га ".

Непроста ситуація з жнив технікою. Своїх комбайнів в області недостатньо, навантаження на кожну машину дуже висока - 390 га. Всього господарства області мають намір додатково залучити 1,5 тис. зернозбиральних комбайнів.

У минулому році, сказав М. Кісеолар, собівартість виробництва зерна коливалася в межах 250-700 грн / т, а його ціна на ринку - від 650 до 1270 грн / т.

На сьогоднішній день є попит на фуражне зерно, його готові купити прямо з-під комбайна, заплативши непогані гроші, підкреслив М. Кісеолар.

Програмою "Зерно Одещини 2005-2010" передбачається модернізувати елеваторні структуру області, побудувати нові сховища і зернотермінали. Щорічно через Одеську область перевалює 17 млн. тонн хліба. Зараз ведуться переговори з інвесторами, готовими вкласти гроші в будівництво зернотерміналов, а також великих тваринницьких комплексів. У господарствах, де рослинництво "працює" в одній запряжці з тваринництвом, звичайно міцна економіка, і успішно вирішуються соціальні проблеми, сказав заступник голови ОДА.

"Жнива, яка почалася з південних районів області, після 20 червня передасть естафету центральним, а до кінця місяця - північним. Всього ж з урахуванням посівів кукурудзи та інших ярих культур хлібороби мають намір зібрати в цьому році не менше 3 млн. тонн зерна", - зазначив Н. Кісеолар.]]>