
Поля казахстанського науково-дослідного інституту ім. Бараева - тут в роки освоєння цілини проводив свої досліди відомий радянський вчений А. Баран. Розроблена їм система називалася грунтозахисних. Суть її полягала в тому, що поля оброблялися плоскорезнимі плугами. Але згодом і ця технологія показала свої слабкі сторони, адже з-за постійної обробки грунт все одно змінюється: її видуває вітром, змінюється її хімічний склад.
У Бразилії, Канаді та деяких штатах Америки придумали нову технологію - нульової обробки грунту. Тобто зерно кидають на необробленну землю. До нової технології багато тільки придивляються. У регіонах Росії, наприклад, ставлять досліди.
«Нульова технологія більше підходить для південних областей країни, в північних же на неї переходити передчасно», - вважає завідувач відділом НДІ землеробства (м. Курган) Н. степових.
Нульова обробка грунту застосовується в Казахстані на площі трохи більше мільйона гектарів. В основному, в північних регіонах. Більшість казахстанських хліборобів не квапляться переходити на нову технологію.
«Для того, щоб отримати високий врожай, а на нашому чорноземі можна одержувати до 2 тонн зерна, потрібно застосувати ноу-тілл. Потрібно залишити високу стрежню, щоб затримувалося більше снігу, завдяки чому буде багато вологи, а потім засіяти поле гарними насінням », - розповів головний науковий співробітник НДІ ім. Бараева М. Сулейменов.
Насильно змушувати хліборобів НЕ орати грунт ніхто не буде. Наука грунтознавство налічує не одну тисячу років. За цей час були придумані сотні варіантів її збереження. Перед фахівцями ж 21 століття стоїть головне завдання - вибрати оптимальні варіанти обробки землі.